обвикатися

обвикатися: -а́юся, -а́єшся, недок., обви́кнутися і обви́ктися, -кнуся, -кнешся, док.

1) з чим і без додатка. Призвичаюватися до незнайомого місця, середовища і т. ін.; оббуватися, освоюватися. || Позбуватися почуття остраху, боязні; переставати боятися.

2) Набувати певних навичок, досвіду (у праці і т. ін.).

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

обвикатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обвикнутися — див. обвикатися … Український тлумачний словник
обвиктися — див. обвикатися … Український тлумачний словник
звикати — звикти, звикнути 1) (перев. з інфін. набувати звички робити що н.), навикати, навикнути, звикатися, звикнутися 2) (до кого чого й з інфін. повністю пристосуватися до кого / чого н., уважати щось звичайним, звичним), звикатися, звикнутися,… … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике